Трамп звільнив члена Ради керуючих Федеральної резервної системи Лізу Кук, що спричинило юридичні суперечки та кризу незалежності ФРС

Президент США Дональд Трамп 25 серпня 2025 року оголосив про негайне звільнення члена Ради керуючих Федеральної резервної системи (ФРС) Лізи Кук, що стало першим випадком в історії США, коли чинний президент вдався до такого кроку. Це рішення було оголошено через лист, опублікований Трампом на його соціальній платформі Truth Social, у якому він посилається на повноваження, надані Другою статтею Конституції США та Законом про Федеральний резерв 1913 року, і заявляє, що звільнення Лізи Кук набирає чинності негайно. Цей крок не лише посилив тиск Трампа на ФРС, але й може спровокувати серйозну юридичну суперечку щодо незалежності ФРС.

Причина звинувачень: суперечка щодо іпотечного шахрайства

Рішення Трампа звільнити Лізу Кук було викликане звинуваченнями у причетності до іпотечного шахрайства. Згідно з повідомленнями, у 2021 році Ліза Кук при подачі заявок на іпотеку для двох об'єктів нерухомості вказала як основне місце проживання як нерухомість у Мічигані, так і в Джорджії, щоб отримати вигідніші умови кредитування. Директор Федерального агентства з фінансування житла (FHFA) Білл Пулте 20 серпня публічно звинуватив Лізу Кук у шахрайстві в соціальних мережах, а згодом подав до Міністерства юстиції кримінальне звернення. Пулте є відданим союзником Трампа і давно критикує голову ФРС Джерома Пауелла.

Трамп оперативно відреагував на звинувачення Пулте, того ж дня опублікувавши на Truth Social вимогу до Лізи Кук "негайно подати у відставку". У листі він написав: "Є достатні підстави вважати, що ви зробили неправдиві заяви у кількох іпотечних угодах. Ви підписали документ, що підтверджує, що нерухомість у Мічигані буде вашим основним місцем проживання протягом наступного року, але через два тижні підписали інший документ, вказавши нерухомість у Джорджії як основне місце проживання".

Ліза Кук рішуче заперечила ці звинувачення і заявила, що не буде змушена піти у відставку через "деякі питання у соціальних мережах". У своїй заяві вона сказала: "Я не маю наміру піддаватися залякуванню і залишати свою посаду. Я серйозно ставлюся до будь-яких питань щодо моєї фінансової історії і зараз збираю точну інформацію, щоб відповісти на будь-які законні запити та надати факти". Однак Трамп не став чекати судових процедур чи рішення суду і 25 серпня безпосередньо оголосив про її звільнення.

Юридичні суперечки: чи має президент право звільняти членів ФРС?

Відповідно до Закону про Федеральний резерв, президент може звільнити члена Ради керуючих ФРС лише "за наявності підстав" (for cause), але цей закон не містить чіткого визначення цього поняття. Традиційно це тлумачиться як кримінальні проступки або невиконання обов'язків. Юридичні експерти в коментарі для The New York Times зазначили, що Лізі Кук офіційно не було висунуто обвинувачення чи засуджено, тому рішення Трампа про звільнення може бути оскаржене в суді. Якщо суд дозволить Лізі Кук продовжувати виконувати обов'язки на час розгляду справи, справа може дійти навіть до Верховного суду.

Адвокат Лізи Кук, Аббе Девід Лоуелл, заявив: "Президент Трамп стверджує, що звільнив мене 'за наявності підстав', але жодних законних підстав не існує, і він не має на це права. Я не піду у відставку і продовжу виконувати свої обов'язки на благо економіки США". Ця подія розглядається як чергова спроба Трампа послабити незалежність ФРС, що може мати далекосяжні наслідки для довіри до фінансової системи США.

Стратегія Трампа щодо трансформації ФРС

Ліза Кук стала першою темношкірою жінкою, яка обійняла посаду члена Ради керуючих ФРС, її було номіновано колишнім президентом Джо Байденом у 2022 році, а термін її повноважень мав тривати до 2038 року. Якщо Трамп виграє судову справу, він отримає ще одну можливість призначити члена ФРС, що дозволить йому ще більше посилити контроль над Федеральною резервною системою. Наразі у складі семи членів Ради керуючих ФРС двоє — Крістофер Валлер і Мішель Бауман — були призначені Трампом під час його першої каденції. Крім того, на початку цього року ще одна призначена Байденом членкиня, Адріана Куглер, раптово подала у відставку, що дало Трампу можливість призначити голову Ради економічних радників Стівена Мірана на вакантну посаду.

Якщо Трамп успішно призначить двох нових членів, він отримає більшість у складі семи членів Ради керуючих ФРС, що дозволить йому суттєво впливати на монетарну політику. Трамп давно критикує ФРС за відмову швидко знижувати процентні ставки і неодноразово публічно атакував голову ФРС Джерома Пауелла, хоча саме він призначив його головою у 2017 році. Трамп навіть погрожував звільнити Пауелла до завершення його терміну у травні 2026 року.

Реакція ФРС та криза незалежності

На симпозіумі в Джексон-Хоулі 22 серпня Пауелл заявив, що ФРС може знизити процентні ставки, якщо це буде необхідно, але діятиме "обережно". Ця заява свідчить про прагнення ФРС зберегти незалежність перед тиском з боку Трампа. Однак дії Трампа щодо звільнення ще більше загострили межу між президентськими повноваженнями та незалежністю ФРС.

Сенаторка Елізабет Воррен прокоментувала це так: "Незаконна спроба Трампа звільнити Лізу Кук — це черговий приклад того, як він шукає цапа-відбувайла, щоб приховати свою неспроможність знизити вартість життя для американців. Це відверте порушення Закону про Федеральний резерв і узурпація влади, яка має бути скасована в суді". Ринки також відреагували на цю подію: індекс долара США знизився на 0,3%, ф'ючерси на акції впали, а ціна на золото як захисний актив зросла на 0,45%.

Перспективи на майбутнє

Звільнення Лізи Кук знаменує безпрецедентне втручання Трампа у діяльність ФРС і може мати довгострокові наслідки для незалежності центрального банку США. Якщо Трамп успішно трансформує склад Ради керуючих ФРС, монетарна політика може стати більш орієнтованою на короткострокове стимулювання економіки, а не на довгострокову стабільність цін і максимальну зайнятість. Проте таке втручання може викликати невизначеність на ринку і підірвати довіру до фінансової системи США у світі. У найближчі місяці рішення суду визначить подальший розвиток подій і встановить новий прецедент щодо межі повноважень президента та ФРС.