Неочікуваний національний технічний звіт зірвав маску з “правосудного правозастосування” та викрив п’ятирічну, ретельно сплановану виставу з пограбування цифрових активів. 127 000 біткоїнів, ринкова вартість яких зросла з 3.5 мільярдів до 15 мільярдів доларів, зміна їхньої власності — це зовсім не проста конфіскація в рамках закону, а радше “ідеальна афера”, очолювана державними хакерами та прикрита судовими процедурами. Це фінальна сутичка “чорного проти чорного”, що стосується не лише величезних багатств, а й знаменує собою появу “золотого цифрового століття”, в якому державний гегемонізм показує свої ікла.
1. Декодування хронології: п’ятирічний точний “збір врожаю” за схемою “спочатку вкрасти, потім привласнити”
На перший погляд, це стара новина: у жовтні 2025 року Міністерство юстиції США гучно оголосило про конфіскацію 127 000 біткоїнів, що належали голові правління Prince Group з Камбоджі Чен Чжи. Однак, звіт Національного центру реагування на комп’ютерні віруси малює зовсім іншу картину.
Таблиця нижче чітко показує, що ця операція не була випадковою, а була ретельно спланованою та послідовною:
Аналіз та сумнівні моменти:
● “Сплячі” злочинні кошти: Не існує хакера, який би втримався від обналу такої суми. Майже чотири роки “сплячки” означають лише одне: зловмисник мав на меті довгостроковий контроль над активами, а не короткостроковий зиск, що свідчить про державну стратегічну витримку.
● Ідеальна стратегія “купити дешево — оголосити дорого”: Уряд США фактично отримав контроль над біткоїнами у 2024 році, коли ціна була близько 48 000 доларів, але офіційно оголосив про конфіскацію лише у 2025 році, коли ціна злетіла до 118 000 доларів. Це зовсім не спонтанна правозастосувальна дія, а точний збір багатства, що дозволив отримати максимальний прибуток на піку циклу біткоїна.
2. Міф про “децентралізацію” руйнується перед обличчям державного насильства
Звіт розкриває ще більш тривожні технічні деталі: як так звану “цифрову фортецю” було зруйновано зсередини одним ударом.
● Фатальна вразливість: генератор псевдовипадкових чисел (PRNG)
○ Теоретична безпека: Стандартний приватний ключ біткоїна — це 256-бітне число, що дає 2²⁵⁶ можливих комбінацій (приблизно 1.16×10⁷⁷). Навіть суперкомп’ютеру знадобиться більше часу, ніж існує Всесвіт, щоб перебрати всі варіанти.
Джерело: Wallstreetcn
○ Реальність руйнується: Майнінг-пул LuBian використовував Mersenne Twister (MT19937-32), небезпечний генератор псевдовипадкових чисел. Його ефективна ентропія — лише 32 біти, що зменшує кількість можливих комбінацій приватного ключа з космічного масштабу до приблизно 4.29 мільярдів (2³²).
○ Беззахисність: Використовуючи цю вразливість, зловмисник міг за допомогою суперкомп’ютера перебрати всі можливі приватні ключі приблизно за 1.17 години. Це все одно, що замінити квантовий замок банківського сховища на простий чотиризначний код від валізи.
Джерело: Wallstreetcn
● “Зрада” прозорості
Публічна бухгалтерська книга блокчейну, у поєднанні зі специфічними моделями транзакцій Prince Group, дозволила американським слідчим легко ідентифікувати та відстежити ціль за допомогою кластерного аналізу. Відкритість коду стала обоюдогострим мечем перед обличчям державного аналітичного потенціалу.
Коли генерація приватного ключа має вади, а державна влада володіє технічними вразливостями, переведення біткоїнів стає так само простим, як керування власним банківським рахунком. Саме завдяки цим технологіям США ще у 2024 році фактично отримали контроль над активами, а “конфіскація” стала лише юридичним оформленням постфактум.
3. “Довга рука юрисдикції” та “цивільна конфіскація” як подвійна гра
У цій справі Міністерство юстиції США продемонструвало справжнє юридичне фокусування, успішно “відмивши” активи, отримані “чорним шляхом”.
● Безмежне розширення “довгої руки юрисдикції”
○ Основне місце злочину та громадянство підозрюваного — Камбоджа. США, посилаючись на “принцип мінімального зв’язку” (наприклад, можливе використання американської технічної інфраструктури), насильно заявили про свою юрисдикцію.
○ Це типовий приклад “цифрової довгої руки юрисдикції”, коли національне законодавство ставиться вище суверенітету інших країн, з метою захоплення лідерства у сфері цифрових фінансів.
● Процедурна пастка “цивільної конфіскації”
○ США застосували цивільну процедуру конфіскації, суть якої — “позов до речі”, а не “позов до особи”. Це означає, що уряд повинен лише “переважною доказовістю” (more likely than not) довести зв’язок активу зі злочином, а не вину власника.
○ Зворотний розподіл тягаря доказування: власник активу (Чен Чжи) повинен самостійно довести “законність” активу, що на практиці надзвичайно складно. Це “вирок до суду”, “спочатку конфіскація, потім докази”, що серйозно підриває принципи справедливого процесу.
● Стратегічний намір щодо долі активів
○ Згідно з американським законодавством, конфісковані злочинні доходи зазвичай спочатку спрямовуються на компенсацію американським жертвам. У цій справі жертви можуть бути по всьому світу, що може позбавити міжнародних потерпілих справедливої компенсації.
○ Ще більш показово, що у березні 2025 року адміністрація Трампа підписала указ про створення “стратегічного резерву біткоїнів”. Це означає, що конфісковані біткоїни, ймовірно, не будуть продані на аукціоні, а безпосередньо зараховані до державної скарбниці США як стратегічний актив. Це викликає етичні питання щодо того, чи використовує США судові дії для поповнення державних активів.
4. Боротьба за право визначати ціну “цифрового золота”: США розпочинають “цифрове 911”
Передача права власності на ці 15 мільярдів доларів у біткоїнах — це не просто правозастосувальна дія. За цим стоять глибші стратегічні наміри:
● Суть гегемонії — привласнення багатства: Під приводом “боротьби з електронним шахрайством” насправді відбувається “поповнення державної скарбниці”. Це величезне надходження біткоїнів стане важливим “цифровим золотим” балансом у державному активі США, ключовим кроком у стратегії “націоналізації цифрових активів”.
● Встановлення правил, закріплення гегемонії: США цим кейсом демонструють усьому світу: на полі битви цифрових активів код залишається кодом, а гегемонія — гегемонією. Вони намагаються показати, хто має остаточне право тлумачення та контролю над цифровою валютою.
● Остаточне випробування статусу “цифрового золота”: Біткоїн вважається “цифровим золотом” завдяки своїй дефіцитності та децентралізації. Але коли найпотужніша державна машина готова системно експропріювати активи через технічні вразливості та юридичні інструменти, ми маємо задуматися: чи остаточна премія біткоїна походить із консенсусу коду, чи з майбутньої можливої державної підтримки силою?
Серйозне попередження для всіх власників криптовалюти у світі
Від виявлення вразливості у 2020 році до “легальної” конфіскації у 2025-му США за п’ять років реалізували ідеальне замкнене коло: “виявлення вразливості — технічний контроль — очікування зростання вартості — юридичне оформлення”. Це не лише трагедія Prince Group, а й гучне попередження для всіх власників цифрової валюти у світі.
Коли державна гегемонія показує свої ікла, “цифровий золотий” рай вже не такий спокійний. Ця історія з 127 000 біткоїнами — лише верхівка айсберга. Вона змушує кожного учасника ринку переосмислити: у трикутнику технічної безпеки, юридичних меж і державної сили, де насправді знаходяться наші цифрові активи?
